іспит СУЛМ 5

питома, запозичена

радянського союзу

Мова — наслідок мовних нашарувань

розглядає мову як наслідок еволюції

(підпрошарок) — елементи мови корінного або прибульського населення у мові прибульців.

(надпрошарок) — елементи мови прибульців у мові корінного населення

питомі

запозичена лексика

незасвоєні запозичення

засвоєні запозичення

французького

графічна репродукція — головна, другорядна роль звукової точності

максимально точна передача звуку іншомовного слова

класичні, незасвоєні

запозичені і зміст, і форма

слова іншомовного походження, які не пройшли процесу акліматизації у чужій мовній системі, а тому сприймаються як чужорідні елементи в ній

базворди, варваризми

особливий різновид нових слів і сполучень із раптовою, часто набридливою репутацією, які використовують для враження ерудованості чи обізнаності, важливості, унікальності чи новизни інформації)(модні слова, розумні слова)

синоніми до загальновживаних слів, які використовують для позитивного або інтелектуального їхнього сприйняття, або ж для умисного ускладнення висловлення

(міжнародна лексика) — атрибут сучасної цивілізації, глобалізації, універсальний прошарок слів, для спрощення світової комунікації. Для більшості мов світу. На базі старогрецької, латинської, англійської, французької, німецької, італійської, голландської, іспанської мови.

етнографізми

Індоєвропеїзми (ностратична, арійська), Праслов'янізми, Лексичні українізми (власне українського походження)(її екзотизми)

франкізми

екзотизми

запозичені безпосередньо з тієї мови

запозичені за допомогою іншої мови, яка це слово запозичила

так

Слова, щойноутворені, які не встигли увійти до активного вжитку/не претендують туди входити, Слова, які анохронізувалися (застаріли)

мова розвивається

(історизми) (зникають разом із реаліями, які вони позначали) (історичні антропонізми)

(власне архаїзми)(маємо заміну синонімічного ряду, які продовжують існувати) (не є безумовне, трапляються реанімація: повернення до вжитку)(ланіти-щоки)

(найпоширеніші) (губи-вуста)

(голос-глас, град-город)

(мама/матка)

(частина семантичної структури) (значення інше)

ні

об'єктивна номінація, вторинна номінація (для емоційного увиразнення нових предметів), стилістична номінація, поетична номінація, авторська

реанімація архаїчних слів, лексико-семантичний спосіб творення (набуває зовсім нового значення), об'єктивне словотворення від вже наявних рядів

не тільки на лексичному рівні.

похідні слова, створені у системі української мови за власними словотвірними зразками

слова, адаптовані до системи української мови через інші мови за системами транскрипції чи транслітерації

іншомовні слова/вирази, не адаптовані до норм фонетики чи граматики української мови

кореневі морфеми, іншомовного походження, які, входячи до системи мови, створюють нові морфеми

(неологізація на рівні семантичної структури слова)(формат)

(окозіоналізми). Механізми: незвичне складання, абсурдна (незвична) сполучуваність слів, незвична абревіація.

запозичення (транскрипція та транслітерація), калькування, лексико-семантичне словотворення, актуалізація застарілих лексем

основна наддіплектра форма існування мови, унормована мова суспільного спілкування, зафіксована у писемній та усній традиції.

мовна ситуація, коли одна літературна мова розподіляє свої функції між кількома націями / кілька націй користуються однією мовою

(мовна ситуація, коли в межах одного літературно-мовного ареалу побутує одночасно декілька варіантів літературної мови)(наддніпрянський/західноукраїнський)

реалізується у функціональних стилях

Літературна мова, Діалект, Жаргон, Просторіччя, Коіне (мова міста, говірка)

мова міста, говірка

різновид національної мови, що є засобом спілкування людей, об'єднаних спільною територією, спільною культурою

Географічна ізольованість, Впливи інших мов (об'єктивне мовне сусідство), Вплив життя і побуту населення (етнографічний)

наріччя діалект/говір говірка

мова конкретного населеного пункту

(стилістичний діалектизм)(слова, які мають різну інтерпретацію у літературній і діалектній мовній системі)

(слова, які мають яскраву етнографічну специфіку й стосуються життя, побуту, матеріальної культури, звичаї конкретної місцевості)(одяг, страви, споруди, демони, рельєф)

фонетичні (звукові)(життє, воріх, вогірки, курова, забров), акцентні (наголоси), словотворчі (унікальні словотворчі форманти)(сестриця), морфологічні (граматичні)(залишки двоїни)(рукою-руков, ногою-ногов, був зробив), лексичні (слова), фразеологічні, синтаксичні (побудова речень чи словосполучень)(дивитися бз вікно)

лексична специфікованість, експресивність, емоційність, патетичність, стимологічна еклектичність, гіпердинамічність розвитку, некодифікованість

криптологічна, експресивна, ідентифікаційна