Особи (усі)

Організатор козацького повстання 1591–1593 років проти руської шляхти й уряду Речі Посполитої на підґрунті майнового конфлікту з князями Острозькими.

козацький ватажок, один із керівників повстання 1594—1596 років у Речі Посполитій.

написав «Буквар» і «Апостол» у Львові, видавав їх першими друкованими на українських землях.

Представник полемічної література

Один із організаторів Берестейької унії, її ревний прихильник.

Автор «Граматики слов'янської», що систематизувала церковнослов'янську мову, автор полемічної літератури.

ватажок козацького-селянського повстання (1630)

гетьман нереєстрових запорозьких козаків, зруйнував фортецю Кодак

український православний церковний діяч, полеміст, письменник. Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (після відновлення української православної ієрархії єрусалимським Теофаном). Ректор Львівської братської школи, перший ректор Київської братської школи. Наставник Могили.

друг Хмельницького, козак, він вивів козаків безпечним шляхом після Берестейської битви в умовах відсутності Хмельницького., «Сподвижник Б. Хмельницького, полковник. Відмовився скласти присягу на вірність московському цареві. Підтримав курс гетьмана І. Виговського на незалежність від Москви, проте виступив проти Гадяцького договору (1658 р.), піднявши повстання на Правобережній Україні. Згодом заперечував зближення козацької держави з Туреччиною»

політичний і державний діяч Речі Посполитої. Представник у перемовинах від влади, намагався знаходити компроміси. Православний меценат.

кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу в 65 боях. Герой багатьох українських пісень і казок.

намагався залишитися незалежним і обмежити вплив козацької старшини на Лівобережжі, зближувався з Дорошенком, щоб і Лівобережжя пішло під протекторат Туреччини, мав 1-тис військо компанійців, що вірні гетьману, за Глухівськими статтями 1669, правив на Лівобережжі

козаки без права обирати гетьмана, гетьман не має права на зовнішню політику, гетьман не має права на наймане військо — за Конотопська ми статтями, зайняв Чигирин — і проголосив себе гетьманом усієї України, здійснив «Великий згін» 1678-79, за нього укладено «Вічний мир» 1686, через невдалі кримські походи його зрік булави царь, його замінив Іван Мазепа

посилив залежність Лівобережжя від Москви, за нього Андрусівське перемир'я

пропольський гетьман Правобережжя

уклав Переяславські статті, за якими Гетьманщина стала автономією у складі Московії, бігав від однієї країни до іншої, після нього стався поділ по Дніпру (бо одні козаки у війні Польщі з Московією були за його пропольську, інші за промосковську діяльність), підписав Слободищенський трактат, те саме, що Гадяцький, лише входження на правах автономії, турки його поставили на Правобережжі гетьманом, здійснив Чигиринські походи 1677-78, спалив Чигирин

український магнат, державний діяч і дипломат доби Хмельниччини. Автор проєкту Гадяцького договору.

спирався на старшинську шляхту, Обережний у відносинах з Москвою, придушив антигетьманське повстання Пушкаря і Барабаша у 1658, Спирається на Польщу, за нього Конотопська битва, уклав Гадяцький договір, зрікся влади через недовіру козаків, внутрішня та зовнішня політика сприяла розгортанню боротьби козацької старшини за гетьманську булаву

полковник Фастівського полку, очільник Паліївщини (через спроби польської влади ліквідувати козацтво, придушене Мазепою)

кошовий отаман Запорозької січі, Чортомлицької січі (через приєднання до Мазепи зруйнували у 1709)

гетьман у засланні, написав першу Конституцію

Гетьман Війська Запорозького після Мазепи, за нього посилилася залежність

Гетьман, чинив супротив Малоросійській колегії, за підписання Коломацьких чолобитнів арештований

Гетьман між Малоросійською колегією і Гетьманським урядом (через поступки). Відкрив співочу школу у Глухові.

український й російський богослов, ректор Київської академії, архієпископ. У 1721 році підказав московському цареві Пьотру I запровадити нову зманіпульовану назву для Московського царства, вкравши греко-візантійську назву Руси — «Росія».

останній кошовий отаман

очільник руху опришків

один із очільників Коліївщини (отаман)

один із очільників Коліївщини (сотник, що приєднався)

український композитор, диригент, співак, скрипаль

український архітектор, представник пізнього козацького бароко (рококо)

Очільник наймасштабнішого антикріпосницького повстання на Поділлі

організатор освітнього Товариства галицьких греко-католицьких священиків

Галичина. Учасник гуртка «Руська трійця», завдання якої поширювати українську мову, «Русалка Дністрова»

Галичина. Учасник гуртка «Руська трійця», завдання якої поширювати українську мову, «Русалка Дністрова»

Будитель Закарпаття, священник, автор першого українського букваря, підручників із граматики і географії, українська шкільна освіта

Буковина, Чернівці, повстання. «Двічі заарештований буковинський король»

винахідник, агроном і метеоролог, ініціатор відкриття Харківського університету

опера «Запорожець за Дунаєм», байка «Пан і собака», ректор Харківського університету, історик, педагог, письменник.

«Батько української прози», один із засновників професійного театру у Харкові. Повість «Сердешна Оксана». український прозаїк, драматург, новинар, літературний критик і культурно-громадський діяч. Засновник художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.

етнограф, укладач збірок українських народних пісень, перший ректор Київського університету

математик, член Петербурзької, Паризької, Римської та Туринської академій наук

«степовий король», повішений турками, Звів на острові Мала Хортиця першу відому Січ-Фортецю

український перекладач, письменник, педагог, громадський діяч, адвокат, журналіст. Автор слів пісні «Молитва за Україну», перекладу «Щоденника» Т. Г. Шевченка

письменник, етнограф, один із організаторів і керівників «Просвіти», активний член Братства тарасівців, співзасновник Української радикальної партії. Автор першого словника української мови

український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог, Міністр освіти ЗУНР

український письменник-романтик, передвісник українського національного відродження Буковини. Редактор у видавництві «Просвіти» і театрі «Руська Бесіда»

український політичний і громадський діяч, член РУРП, УСДП, автор «Україна ірредентна»

політичний провідник галицьких українців, член-засновник товариства «Просвіта» (1868), НТШ (1873), очолював українську фракцію (з 1907) в австрійському парламенті

промисловець, меценат

промисловець у цукроварінні, меценат

провідна зірка українського театру 19-20 ст

засновник першого українського стаціонарного театру (1906), корифей театру

створив український професійний театр на підросійській частині України, драматург, театральний режисер, актор

історик, в основному про козаків

фізик, встановив фундаментальні властивості й природу катодних і Х-променів

науковець, біолог, відкрив явище фагоцитозу

меценат, благодійник, агроном, друкував газету «Рада»

політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму, організатор Української демократично-хліборобської партії

педагог, організатор, фундатор, теоретик і практик української національної фізичної культури. Сприяв становленню «Пласту»

засновник товариства «Січ» і січового руху в Галичині, засновник політичних партій, депутат і посол Галицького сейму, публіцист

керував загонами Українських січових стрільців під час української революції

педагог, Командант Легіону УСС

дипломат і публіцист, член СВУ

Академік Української академії наук, публіцист. Репресований 1930 року в результаті сфабрикованого радянською владою процесу Спілки визволення України.

Полковник Армії УНР, очільник Кримської операції проти більшовиків з метою встановлення на території півострова української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. Німці змусили покинути півострів, оскільки він не був частиною УНР за універсалами.

Лідер кримськотатарського національного руху, один з організаторів першого Курултаю, голова уряду Кримської Демократичної Республіки (1917). Написав вірш, що став національним гімном кримських татар.

Військовик, письменник, сотник Легіону УСС, полковник і начальний командант УГА, один з організаторів Листопадового чину (керував військами) та Української галицької армії. Державний секретар військових справ ЗУНР.

Борець за автокефалію українського православ'я. Творець і перший митрополит Київський і всієї України відродженої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви. Доклав зусиль до розбудови української православної церкви

Український художник-графік, ілюстратор. Автор перших українських державних знаків — банкнот і поштових марок УНР. Один із засновників і ректор Української академії мистецтв.

Один із очільників українізації 1920–1930-х років. Народний комісар освіти. Жертва сталінського терору

український прозаїк, поет, один з основоположників пореволюційної української прози. голова «ВАПЛІТЕ», «Розстріляне відродження». Започаткував літературну дискусію (про шляхи розвитку літератури, роль у цьому Європейських зразків). Гасло «Геть від Москви!». Жертва сталінського терору

український економіст 1930-х років. Автор концепції економічної самодостатності УСРР. Жертва сталінського терору

авангардист, засновник супрематизму, один з фундаторів кубофутуризму; педагог, теоретик мистецтва.

художник, маляр-монументаліст, лідер групи «бойчукістів», один із засновників монументального мистецтва України. Представник Розстріляного відродження.

режисер, актор, драматург, публіцист, перекладач. Засновник театру «Березіль». Представник розстріляного відродження.

український (буковинський) політик у Румунії.

український політичний діяч у Польщі, один із керівників Української національно-демократичної партії (УНДО).

поет, прозаїк, політичний діяч, голова Української національної Ради

Діяч ОУН, заступник і соратник Бандери

Вчений-аграрій, діяч національного відродження УЦР, ОУН, голова підпільного уряду України, президент Української головної визвольної ради (УГВР)

Український пілот, збив 64 ворожі літаки, тричі герой радянського союзу

Встановив прапор перемоги над Рейхстагом Берліна

Кримськотатарський пілот, збив 30 ворожих літаків, двічі героя СРСР

Учасник руху опору в Франції Другої світової війни, лейтенант і герой СРСР

Генерал-лейтенант, який від імені СРСР підписував акт капітуляції Японії

Українська поетеса, публіцистська, літературний критик, діячка ОУН, вбита в Бабиному Яру

діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, засновник УПА «Поліська Січ» та Української національної гвардії.

полковник армії УНР, Голова Проводу Українських Націоналістів, другий голова ОУН (М). Один з найближчих соратників полковника та засновника ОУН Євгена Коновальця.

Учений патофізіолог, створив антиретикулярну цитотоксичну сироватку.

Вчений, академік, творець першого комп'ютера в континентальній Європі.

Поет, перекладач, критик, депутат УРСР.

Офтальмолог, художник, засновник інституту очних хвороб.

Командувач УПА-південь.

український радянський поет-академік, перекладач, мовознавець, «неокласик», літературознавець.

український поет, письменник та перекладач. Роман «Третя Рота», «Любіть Україну». «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ».

«Сонячні кларнети». Український радянський поет, перекладач, публіцист, політик.

українська художниця жанру наївного мистецтва, майстриня народного декоративного живопису.