記憶度
5問
14問
0問
0問
0問
アカウント登録して、解答結果を保存しよう
問題一覧
1
Надати жарознижувальної дії ЛЗ можна введенням у структуру?
ароматичної аміногрупи
2
Введення карбоксильної групи в структуру органічної сполуки:
підвищує розчинність її у воді
3
Фенольний гідроксил у структурі органічних ЛЗ виявляють реактивом:
ферум (III) хлориду
4
Введення гідроксилу в молекулу бензолу зумовлює появу фізіологічної дії:
антисептичної;
5
Реакцією тотожності на етанол не є утворення:
акролеїну
6
Йодоформну пробу на етанол проводять при взаємодії суб- станції з:
йодом у лужному середовищі при нагріванні;
7
Реакцію утворення етилацетату на етанол проводять при взаємодії субстанції:
з льодяною оцтовою і концентрованою сульфатною кисло- тою при нагріванні;
8
Концентрацію етанолу визначають за:
відносною густиною ;
9
Гліцерин для медичних цілей можна добути:
осмиленням жирів
10
Акролеїн утворюється під час взаємодії гліцерину з:
калій гідросульфатом;
11
Гліцерин зберігають у щільно закритих контейнерах, ос- кільки він:
вбирає водяну пару
12
Загальною реакцією на альдегіди є:
утворення "срібного дзеркала"
13
Відновні властивості альдегідної групи в лікарських засо- бах не визначають з:
натрій гідросульфітом
14
Тотожність формальдегіду не можна визначити за реак- цією:
утворення йодоформу
15
Реакцію “ауринового барвника” на формальдегід за мето- дикою ДФУ проводять з:
саліцилововою кислотою
16
Кількісне визначення розчину формальдегіду проводять:
зворотним йодометричним титруванням у лужному середо- вищі;
17
Кількісне визначення розчину формальдегіду ґрунтується на здатності формальдегіду:
окиснюватись
18
Мікробоцидна дія розчинів формальдегіду пов’язана зі здатністю:
згортати білок
19
Розчини формальдегіду не можна призначати внутрішньо, оскільки вони:
є протоплазматичною отрутою
20
Гексаметилентетрамін є продуктом конденсації
амоніаку з формальдегідом;
21
Гексаметилентетрамін вступає в реакцію утворення аури- нового барвника, оскільки:.
при нагріванні з кислотами він виділяє формальдегід;
22
Кількісне визначення гексаметилентетраміну методом прямої ацидиметрії ґрунтується на його здатності утворювати:
подвійні солі з мінеральними кислотами;
23
Натрію цитрат і натрію гідроцитрат можна розрізнити за реакцією:
рН водних розчинів;
24
Розчин субстанції “Натрію цитрат” має значення рН
7,8—8,3;
25
Реакція тотожності на цитрат-йон полягає в утворенні:
білого осаду під час кип’ятіння з розчином кальцій хлориду
26
Для кількісного визначення натрію цитрату методом йонообмінної хроматографії використовують:
катіоніт в Н-формі.
27
5% розчин натрію гідроцитрату для ін’єкцій має бути:
жовтуватим і прозорим; рН 7,8—8,3;
28
Натрію гідроцитрат для ін’єкцій клькісно визначають методом:
алкаліметрії
29
Відповідно до монографії ДФУ кількісне визначення натрію цитрату проводять методом:
кислотно-основного титрування в неводному середовищі;
30
Фармакологічна дія натрію цитрату полягає в:
запобіганні згортанню крові та створенні її лужного резерву;
31
Тотожність кислоти глутамінової підтверджується реакцією з:
нінгідрином
32
Кислота глутамінова виявляє синьо-фіолетове забарвлення при нагріванні з нінгідрином, оскільки вона є:
а-амінокислотою;
33
Для амінокислот аліфатичного ряду характерне утворення комплексних солей синього кольору з йонами:
купруму
34
Аліфатичні амінокислоти утворюють солі як із кислотами, так і з лугами, оскільки:
мають амфотерний характер
35
Фармакопейним методом кількісного визначення глутамінової кислоти є метод:
алкаліметрія, пряме титрування;
36
Кислоту глутамінову в медичній практиці це застосовують:
для лікування токсичних уражень печінки;